Програми реабілітації для залежних

Методики відновлення після лікування залежності

Програма ІМР була розроблена на основі світових методик, що застосовуються в реабілітації залежностей. Вони показують найкращі результати і тривалі періоди ремісії, за мінімальної кількості зривів. Актуальні методики використовуються вже досить тривалий час, чим зарекомендували себе як найкращий підхід у боротьбі із залежностями.

Міннесотська модель

В основі цієї моделі лежить повне заперечення авторитарних відносин. Концепція реабілітаційної програми побудована на створенні терапевтичної громади, де відсутні маніпуляції і традиційний для медицини, і головним чином психіатрії, підхід протиставлення лікаря і пацієнта. Окрему значущу роль у цій моделі реабілітації відіграють консультанти, які пройшовши програму “12 кроків” змогли впоратися із залежністю. Крім свого власного досвіду, вони отримують додаткове навчання такій роботі. Зрозуміло, що лікарі в такій моделі також є, проте вони виконують непряму роль, передбачену програмою реабілітації.

Дейтоп

Цей метод належить до сучасних методів реабілітації, який застосовується в західній практиці. Модель ґрунтується на виробленні в резидентів “поведінкової регуляції”, при цьому вони самостійно відмовляються від алкоголю або наркотиків, даючи собі відповідні установки. Головною особливістю є повна відсутність медикаментів. Дейтоп доступний тільки в умовах стаціонару. Головним способом реалізації подібної програми є надання резидентам відповідальності за результат їхнього лікування. Такий підхід допомагає формуванню негативного ставлення до алкоголю і наркотиків.

Окрему роль відіграє група, в якій пацієнти можуть спілкуватися один з одним. Вони можуть обговорювати спільні успіхи або зовнішній вигляд інших резидентів. Це допомагає сформувати самобутність і визначення правильного образу залежності. Зворотній зв’язок від групи є головною умовою програми “Дейтоп”, оскільки він дозволяє людині краще концентруватися на собі.

12 кроків

Така модель реабілітації є цілим комплексом заходів, із власною структурою, цілями та завданнями, за умови реалізації яких стає можливим позбавлення від залежності. Головне завдання методу – повернення людини до повноцінного життя в здоровому суспільстві. Програма застосовується протягом кількох десятиліть і за цей час показувала чудові результати в лікуванні хімічних залежностей.

12 кроків поєднує в собі кілька методів:

• Медикаментозний
• Терапевтичний
• Моральний
• Духовний

Як додатковий засіб, передбачені групи самодопомоги, де об’єднані резиденти зі спільними проблемами і схожими ситуаціями в житті. Мета створення таких груп – це обмін досвідом і взаємна підтримка, що допомагає досягненню одужання.

Терапевтичні спільноти

Як самостійні об’єднання подібні програми почали з’являтися ще в 60 роки. Вони застосовувалися як додаткова допомога в лікуванні залежностей.

Терапевтичні спільноти існують на основі добровільного прийняття резидентами особливого режиму і повного дотримання норм поведінки та розпорядку дня. У всіх моделях норми загалом схожі:

• Утримання від вживання шкідливих речовин
• Повна відсутність застосування фізичної сили
• Заборона зв’язків сексуального характеру під час проходження реабілітації.
• Утримання від вживання шкідливих речовин.
• Повна відсутність застосування фізичної сили.
• Заборона зв’язків сексуального характеру під час проходження реабілітації

Спільноти створюються для того, щоб допомогти людям навчитися нормального способу життя. Як правило, перший час перебування в такій моделі йде на самообслуговування, підготовку до колективних занять, участь у них, а також на індивідуальні консультації. Згодом члени спільноти починають брати участь в управлінській, регуляційній, а також трудовій та навчальній діяльності. Під час реабілітації вони здобувають нові спеціальності, що дасть змогу якнайкраще повернутися в суспільство.

Модель терапевтичної спільноти будується на атмосфері, створеній кожним її членом. Середовище повністю відповідає і сприяє тому, щоб резидент вдало впорався з одужанням. Людина може почуватися вільно і легко навчатися соціальних навичок, не відчуваючи при цьому будь-якого тиску.